Видавництво Психічне здоров'я / Mental Health                                                                                   вересень   2024

 

В.О. Процик. Метаболічний синдром при лікуванні атиповими антипсихотиками

Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця. Київ, 2024

 

Поширеність метаболічного синдрому значимо вища серед хворих, що лікуються атиповими антипсихотиками. Метаболічний синдром(M.Hanefeld, W. Leoonardt,1981; G. Reaven, 1988; D.Kaplan, 1989)  [1] є поєднанням цукрового діабету, абдомінального ожиріння, артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця. Частіше зустрічається у чоловіків, у жінок частота зростає в періоді менопаузи.

 

          Основною  патогенетичною ланкою метаболічного синдрому є зниження реакції інсулінчутливих тканин (жирової, м’язової, печінкової­) на фізіологічні концентрації інсуліну, тобто явище інсулінорезистентності. Її походження пояснюють взаємодією генетичних і зовнішніх чинників. З останніх мають значення надлишковий вжиток жиру, гіподинамія, прийом препаратів-антагоністів інсуліну. Не лише атипові антипсихотики, але і типові нейролептики можуть виступати одним з таких зовнішніх чинників.

 

Моментом, що ініціює, найчастіше служить ожиріння, яке викли­ кає зниження чутливості периферичних тканин до інсуліну, розвиток гіпертензії і прогрес подальших складових синдрому.

 

H.Arnesen (1992) запропонував вважати діагностично достатнім поєднання принаймні двох з п’яти наступних змін:

 

• резистентність до інсуліну з пониженою толерантністю до вугле­ водів і гіперінсулінемією;

• дисліпопротеїдемія з гіпертригліцеридемією і пониженим рівнем холестерину, ліпопротеїнів високої щільності;

 

• схильність до тромбоутворення і підвищення в плазмі крові рівня інгібітору активатора плазміногена;

 

• артеріальна гіпертензія при підвищеній активності симпатичної нервової системи;

 

• загальне ожиріння з підвищеною секрецією вільних жирних кис­ лот в портальну вену.

 

Відповідно до північноамериканських рекомендацій 2001 р. АТР-

 

• (National Cholesterol Education Program Adult Treatment Panel III)

 

діагноз метаболічного синдрому встановлюють при виявленні трьох і більше критеріїв:

 

1. Об’єм талії > 102 см у чоловіків > 88 см - у жінок.

 

2. Сироваткові тригліцериди > 1,7 ммоль/л (> 150 мг/дл).

 

3. Ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) < 1 ммоль/л (< 40 мг/дл) у чоловіків і < 1,3 ммоль/л (< 50 мг/дл) - у жінок.

1. ріальний тиск > 130/85 мм рт. ст.

 

1. Глюкоза плазми > 6,1 ммоль/л (> 110 мг/дл).

 

Остання редакція діагностичних критеріїв на Міжнародному кон­ гресі з метаболічного синдрому (Берлін, 2005) посилює ряд показників: об’єму талії ( > 94 см для чоловіків, > 80 см - для жінок), ЛПВЩ (< 0,9 ммоль/л для чоловіків < 1,1 ммоль/л - для жі­нок) і гіперглікемії натщесерце (> 5,6 ммоль/л) [1].

 

Частота захворювання діабетом і динаміка лабораторних показни­ів при лікуванні атиповими антипсихотиками і нейролептиками пред­ ставлені  D.Leslie et al., 2004 та за результатами дослідження CATIE, 2005. [2].
 

Лікування метаболічного синдрому.
До компетенції психіатра відноситься­ превенція і раннє виявлення синдрому при лікуванні, перш за все, атиповими антипсихотиками, а в невідкладних діях - відміна засобів, що погіршують стан хворого, інколи, можливо, призначення моксонидіну.

 

Ефективність терапії метаболічного синдрому залежить від його давності. Найбільшого ефекту слід чекати на самому початку виник­ нення порочного кола, коли виникає надлишкова вага. В першу чергу лікування направлене на вирішення проблеми надлишкової ваги, що до­ сягається головним чином немедикаментозними методами - збільшити рухову активність, зменшити калорійність травлення.

 

Ендокринологом при вираженій дисліпідемії, непіддатливій корекції дієтотерапією, можуть призначатися гіполіпідемічні пре­ парати - симвастатін, правастатін, аторвастатін, рішення базується на даних визначення рівня ліпідів після дотримання гіполіпідемічної дієти не менше 3-6 міс.

 

Акцентується увага на необхідності адекватного вибору патоге­ нетично обгрунтованого антигіпертензивного лікування, здатного за­ хистити органи-мішені. Це дозволяє на 51 % зменшити число основних серцево-судинних подій, тоді як контроль гіперліпідемії знижує ризик смертності на 36 %, а корекція рівня гіперглікемії може зменшити часто­ ту розвитку інфарктів міокарду на 16 %.

 

Антигіпертензивним препаратом вибору у цих хворих є інгібіто­р ангіотензинперетворюючого ферменту (периндопріл).

 

Важливе місце займають антагоністи кальцію пролонгованої дії, оскільки доведено їх метаболічно нейтральна дія на вуглеводний і лі­ підний обмін (амлодипін).

 

У даний час широке застосування отримали нові препарати [2, 3]. Показано використання препарату центральної дії, активатора І1-імідазолінових рецепторів моксонідину. Препарат діє на ключові елементи метаболіч­ ного синдрому, володіє властивістю покращувати чутливість тканин до інсуліну і вираженою кардіопротективною дією, приводить до нормалізації рівня глюкози крові, поліпшення показників ліпідного обміну. Перевагами моксонідину є простий режим вживання, хороша ефектив­ ність і переносимість як в монотерапії, так і в комбінованій терапії. Спо­ сіб застосування і дози: всередину, під час або після їди, початкова доза 0,2 міліграм 1 раз на добу, середня терапевтична доза 0,4 мг/добу за 1-2 прийоми, максимальна добова доза 0,6 міліграм. Взаємодія: підсилює (взаємно) ефект інших гіпотензивних препаратів, депримуючих засобів (алкоголь, транквілізатори, барбітурати, нейролептики). Запобіжні засо­ би: при нирковій недостатності через можливе підвищення плазмової концентрації - при рівні креатиніну нижче 60 мл/хв. дозу знижують удвічі­, нижче 30 мл/хв. - відміняють.
 

Протипоказання: виражене порушення серцевої провідності, бра-дікардія менше 50 ударів в хв., серцева недостатність IV, стенокардія, порушення периферичного кровообігу, хвороба Паркінсона, глаукома, вагітність, епілепсія, депресії з соматичними симптомами.

​

Література:

1. Jaspinder K. A Comprehensive Review on Metabolic Syndrome. -

    Cardiol Res Pract. -. 2014:. -221P

2. Rexford S. Metabolic Syndrome: Textbook. Second Edition . - Ahima Editor. – 2023. - 432P.

3. Lane, Keryn AG, Berkow, Robert. The Merck Manual: A Century of Medical Publishing and Practice-iews.             Council of Science Editors. - 2023. - p 112–113.​

•